Графово-контекстна модель семантичного представлення діалогів у цифрових сервісах психологічної підтримки населення

Анотація

У статті розглянуто задачу семантичного представлення діалогів у цифрових сервісах психологічної підтримки населення. Актуальність дослідження зумовлена тим, що повідомлення у таких сервісах часто є короткими, неповними та контекстно залежними, а їх зміст визначається не лише текстом, але й роллю автора, попередніми репліками, тематичними ознаками, емоційними маркерами та поточним станом діалогу. Метою роботи є розроблення графово-контекстної моделі семантичного представлення діалогів, яка забезпечує формалізований опис реплік, ролей учасників, тематичних ознак, емоційних маркерів, комунікативних намірів, діалогових станів і зв’язків між ними. Запропонована модель подає діалог не як лінійну послідовність ізольованих повідомлень, а як неоднорідну семантичну структуру. У межах моделі формалізовано вхідну структуру діалогу, семантичний профіль репліки, множини вузлів і зв’язків, типи зв’язків, механізм зважування контекстних залежностей та подання діалогу як траєкторії смислових станів. Семантичний профіль репліки поєднує текстове представлення, роль автора, позицію в діалозі, локальний контекст, тематичний та емоційний компоненти, комунікативний намір, рівень невизначеності та службову ознаку. Окремо визначено правила типізації вузлів і зв’язків графа, що дозволяє відокремити послідовні, рольові, тематичні, емоційні, інтенційні, станові та контекстні залежності між елементами діалогу. Запропоноване представлення може використовуватися як вхідний формалізований об’єкт для подальшої класифікації реплік, визначення діалогових станів, аналізу переходів між ними та побудови пояснювальної підструктури результату. Експериментальне дослідження показало, що використання графово-контекстного представлення підвищує якість класифікації реплік і визначення діалогових станів порівняно з текстовими та лінійно-контекстними підходами. Значення Macro-F1 для класифікації реплік і TransitionAcc для визначення переходів між діалоговими станами становили нуль цілих сімдесят вісім сотих. Отримані результати підтверджують доцільність використання графово-контекстної моделі як основи для автоматизованого семантичного аналізу діалогів у цифрових сервісах психологічної підтримки.