Метод багаторівневого адаптивного перепланування ІТ-проєктів колективом скоординованих агентів штучного інтелекту

Анотація

У статті розв’язано науково-прикладне завдання адаптивного перепланування ІТ-проєкту за спільної роботи спеціалізованих агентів штучного інтелекту. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в динамічному середовищі відхилення строків, доступності ресурсів, вартості та ризику виникають одночасно, а локально доцільні пропозиції агентів можуть бути взаємно суперечливими. Однорівневе перепланування не розрізняє ситуації, у яких достатньо скоригувати параметри окремого завдання, і ситуації, що потребують зміни залежностей або повного перегляду залишкової частини плану.Запропоновано модель адаптивного планування ІТ-проєкту, яка поєднує граф завдань, послідовність версій плану, динамічний стан проєкту, події, відхилення, область їх структурного впливу та колектив спеціалізованих ШІ-агентів у єдиному циклі «подія – стан – пропозиції – новий план – фактичний результат». Модель колективної координації подає суперечності між агентними пропозиціями типізованою матрицею та графом конфліктів, визначає контекстний вплив агентів за їх функціональною відповідальністю, релевантністю, поточною впевненістю і накопиченою надійністю, підтримує обмежені поступки, повторні запити, тимчасове перепризначення координаційних функцій та ескалацію. На основі моделей розроблено метод багаторівневого адаптивного перепланування. Метод обчислює інтегральне відхилення, обирає один із чотирьох рівнів втручання, формує допустимі альтернативи у визначеній області змін, повторно перевіряє їх ресурсно-ризикову здійсненність, узгоджує конфліктні пропозиції та формує колективне рішення з урахуванням сценарної невизначеності й меж автономного застосування. Завершену частину проєкту метод не змінює, а ціна нестабільності плану входить до інтегрального критерію. Експериментальне дослідження охопило одну тисячу дев’ятсот двадцять тестових епізодів. Порівняно зі найсильнішим базовим методом – незваженим голосуванням – запропонований контур зменшив середню фактичну втрату на двадцять три цілих одинадцять сотих відсотка, нормоване жалкування – на вісімдесят одну цілу сімдесят три сотих відсотка, а частку жорстких порушень – на шістдесят відсотків, підвищивши якість рішення на десять цілих одинадцять сотих відсотка. Абляційний аналіз підтвердив самостійний внесок динамічної моделі стану та механізмів колективної координації.