Цифрова гіперприсутність і трансформація культурної ідентичності мігранта в просторах нових медіа

Анотація

У статті здійснено філософське осмислення трансформації культурної ідентичності мігранта в умовах цифровізації соціокультурного простору. Обґрунтовано, що розвиток нових медіа та мережевих комунікацій суттєво змінює характер міграційного досвіду, оскільки фізичне переміщення більше не супроводжується повним розривом із культурним середовищем країни походження. Сучасний мігрант одночасно бере участь у кількох соціокультурних просторах, підтримуючи соціальні, культурні та емоційні зв’язки незалежно від географічного місцезнаходження. Теоретичною основою дослідження стали концепції мережевого суспільства, плинної сучасності, номадології, «Третього простору» та гетеротопії. На їх основі запропоновано авторське поняття цифрової гіперприсутності, яке визначається як стан постійної багаторівневої включеності суб’єкта в множинні цифрові простори комунікації та культурної взаємодії незалежно від фізичної локалізації. Показано, що цифрова гіперприсутність виступає важливим чинником формування гібридних моделей культурної ідентичності та створює умови для виникнення феномена цифрової укоріненості, за якого відчуття належності підтримується через постійну мережеву взаємодію. Доведено, що цифрова міграція є не лише наслідком розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, ай особливою формою буття в мережевому суспільстві, у межах якої переосмислюються уявлення про дім, культурну память, присутність та автентичність. Запропонований підхід розширює можливості філософського аналізу сучасних міграційних процесів та трансформації культурної ідентичності в цифрову епоху.