Багатокритеріальне оцінювання та вибір проєктних рішень вебзастосунків

Анотація

У роботі досліджено вибір проєктних альтернатив вебзастосунків за сукупністю характеристик ергономіки та когнітивної взаємодії, доступності та інклюзивності, інформаційної архітектури та візуального дизайну. Метою дослідження є формалізація процедури вибору на основі лінійного об’єднання критеріїв і нечітких відношень переваги та визначення умов узгодженості й стійкості отриманих рекомендацій. Матеріалом дослідження є матриці попарних порівнянь трьох модельних альтернатив якості проєктування та дизайну вебзастосунків. Локальні пріоритети перераховано методом нормованих геометричних середніх без проміжного округлення. Для базового вектора ваг 0,64; 0,26; 0,10 інтегральні оцінки альтернатив становлять відповідно 0,257991; 0,405855; 0,336153, а ступені недомінованості – 0,20; 1,00; 0,52. Обидві процедури обирають другу альтернативу. Додатково виконано аналітичне дослідження чутливості за змінної ваги ергономіки та незмінного співвідношення ваг двох інших критеріїв 13:5. Встановлено, що межа переходу між другою і третьою альтернативами для лінійного об’єднання становить приблизно 0,500826, тоді як для відношень переваги – 0,307692. У проміжку між цими значеннями рекомендації методів розходяться. Для незалежних відносних збурень ваг із наступним нормуванням визначено граничну амплітуду збереження єдиного переможця лінійної моделі – приблизно 25,75 %. Додатково досліджено стійкість вибору до незалежних мультиплікативних збурень локальних попарних оцінок. Встановлено, що за базових ваг друга альтернатива зберігає перевагу до граничної амплітуди збурень приблизно 17,06 %, причому на межі зміни рішення максимальне відношення узгодженості матриць залишається нижчим за прийнятий поріг 0,10. Показано, що більша стійкість ранжування за відношеннями переваги пов’язана з використанням порядку альтернатив і не є самостійним доказом вищої точності оцінювання. Практичне значення результатів полягає у можливості виявляти проєктні рішення, залежні від способу агрегування, та визначати потребу в уточненні ваг і вихідних оцінок. Висновки стосуються модельного прикладу; перевірка якості реалізованих інтерфейсів потребує окремого користувацького дослідження.