Метод багатокритеріального призначення ресурсів ІТ-проєкту колективом спеціалізованих агентів штучного інтелекту
Main Article Content
Анотація
У статті запропоновано метод багатокритеріального призначення ресурсів ІТ-проєкту колективом спеціалізованих агентів штучного інтелекту. Метод призначено для локального або часткового перепланування, коли подія порушує початкове призначення виконавця, обмеження за строком, завантаженням чи ризиком. На відміну від централізованого вибору за єдиним зваженим показником, підхід розділяє формування оцінок між агентами компетентності, вартості, завантаження і втоми, ризику та координації. Кожен агент подає обґрунтовану пропозицію і множину обмежень, а координатор узгоджує суперечливі оцінки через обмежені переговори та повторну перевірку здійсненності. Ресурс подано профілем, що містить компетентності, ставку або вартість, поточне завантаження, накопичену втому, ризик виконання і доступність. Для кожного незакритого завдання формується допустима множина ресурсів, після чого обчислюються порівнювані часткові оцінки. Ваги агентів залежать від впевненості у локальній оцінці, історичної результативності та актуальності спостережень. Це дає змогу зменшити вплив застарілої або ненадійної інформації без відмови від спеціалізації агентів. Виконано імітаційне дослідження на шістдесяти базових проєктних графах і шести типах порушувальних подій. Запропонований метод порівнювався зі збереженням початкових призначень, вибором найкомпетентнішого або найдешевшого ресурсу, балансуванням навантаження та централізованим зваженим критерієм. За інтенсивних подій метод зменшив частку жорстких порушень порівняно з найсильнішим базовим варіантом, централізованим критерієм, на тридцять шість цілих вісімдесят чотири сотих відсотка, а нормовану фактичну втрату – на одинадцять цілих шістдесят чотири сотих відсотка. Абляційна перевірка підтвердила окремий внесок урахування втоми, ризику і переговорного узгодження. Практичне значення методу полягає у можливості включення його до контуру адаптивного управління ІТ-проєктом. Він повертає не лише призначення, а й журнал обґрунтувань, невирішені конфлікти та рівень упевненості, що підтримує контрольовану автономність системи.

