Культура в епоху генеративного штучного інтелекту: від формування значущого до гуманістичної суб’єктності

Анотація

У роботі досліджується трансформація культури в умовах цифровізації та розвитку генеративного штучного інтелекту з позицій проблеми збереження і відтворення гуманістичної суб’єктності людини. Обґрунтовано, що цифрова трансформація культури полягає не лише у зміні способів створення, збереження, поширення та споживання культурного змісту. Цифрові системи дедалі активніше включаються у процеси відбору, ранжування, структурування та генерації інформації, а отже, здатні опосередковувати формування поля значущого, яке передує спрямуванню уваги, розрізненню, смислотворенню та вибору людини. Метою дослідження є філософсько-методологічне осмислення культури як середовища формування значущого та визначення умов, за яких взаємодія людини з генеративним штучним інтелектом сприяє розвитку, а не функціональному заміщенню її гуманістичної суб’єктності. Запропоновано розглядати взаємозв’язок «культурне середовище – формування значущого – увага – розрізнення – смислотворення – вибір – дія» як процесуальну послідовність, через яку культурно опосередкована реальність включається у становлення суб’єктності. Показано, що в цифровому середовищі технологічне опосередкування виникає ще до моменту свідомого вибору, оскільки алгоритмічні та генеративні системи можуть брати участь у визначенні того, що потрапляє до поля уваги людини та набуває для неї значущості. У зв’язку з цим проблема авторства в культурі розширюється: принциповим стає не лише питання про те, хто створює культурний продукт, а й про те, хто бере участь у формуванні поля значущого, в якому людина розрізняє, осмислює та здійснює вибір. Як критерій гуманістичного характеру цифрової трансформації культури запропоновано принцип людиномірності, відповідно до якого технології мають розширювати простір людського розрізнення, творчості й смислотворення, не підміняючи їх. Обґрунтовано, що збереження гуманістичної суб’єктності в культурі епохи генеративного штучного інтелекту залежить від здатності людини усвідомлювати механізми формування значущого, зберігати суверенітет уваги, авторство смислів та відповідальність за власний вибір. Генеративний штучний інтелект у такій перспективі може поставати середовищем когнітивного й культурного розширення людини за умови збереження за нею авторства власного становлення.